
З розмов з пацієнтами ми давно знаємо, що стикаючись із проблемами зі здоров’ям, пацієнти найчастіше шукають інформацію в Інтернеті. Це очевидно в епоху, коли практично в кожному будинку є комп’ютер, ноутбук або смартфон з доступом до Інтернету.
Однак важливо пам’ятати, що такий доступ до необмежених інтернет-ресурсів має й свої недоліки. Якість інформації, що поширюється на різних веб-сайтах, блогах та дискусійних форумах, часто низька. Тому під час використання «онлайн-консультацій з медичними питаннями» джерело інформації має вирішальне значення.
Саме тому ми підготували добірку відповідей на запитання, які пацієнти найчастіше ставлять стоматологам.
Бактерії, цукри, чутливість зубів та час сприяють розвитку карієсу. Кожен із цих факторів є необхідним, але сам по собі недостатнім для розвитку карієсу.
Основними бактеріями, відповідальними за розвиток карієсу, є стрептококи, які можуть ініціювати захворювання. Ці бактерії здатні виробляти молочну кислоту, яка підкислює середовище ротової порожнини, знижуючи pH нижче 5,5, сприяючи демінералізації емалі. Крім того, ці бактерії беруть участь в утворенні зубного нальоту, що забезпечує чудове середовище для росту спочатку аеробних, а пізніше відносно анаеробних бактерій. Цукри необхідні для виживання бактерій, і найбільш шкідливими з них є ті, що штучно додаються до їжі.
Третім важливим фактором є індивідуальна схильність до карієсу. Це означає, що за однакових умов в однієї людини карієс розвинеться, а в іншої – ні.
І останній фактор – час. Для розвитку карієсу три вищезгадані фактори повинні діяти одночасно протягом достатньо тривалого періоду часу. Навіть високе споживання цукру зубами, схильними до карієсу, не обов'язково призводить до розвитку цього захворювання. Однак ретельне та часте чищення зубів від залишків їжі є обов'язковою умовою. Структура зуба, пошкоджена карієсом, не відновлюється, але лікування може зупинити прогресування карієсу.
Мета лікування — зберегти зуб. Пломбування зубів передбачає видалення пошкоджених тканин зуба та заміну їх композитним матеріалом, призначеним для відновлення зубів. У випадках дуже запущеного карієсу може виникнути інфекція м’яких тканин зуба, що потребує лікування кореневих каналів.
Цей термін історично використовувався для опису пломби. Це матеріал, який використовується для відновлення тканин зуба, тобто коронки зуба, втраченої через карієс. Карієс можна заповнити двома основними способами: прямим та непрямим. Перший передбачає заповнення порожнини пластичним матеріалом безпосередньо в зуб – консервативне лікування – тоді як другий передбачає заповнення порожнини штифтом та коронкою, створеними поза ротом пацієнта – протетичне лікування. Існують різні типи пломб, наприклад, «світловотвердіючі» пломби, які можна їсти або пити одразу після встановлення.
Пародонтит, запалення пародонта (тобто ясен), зазвичай починається безневинно та розвивається поступово. Ті, хто не приділяє належної уваги гігієні порожнини рота, можуть пропустити тривожні ознаки. Зазвичай він починається з утворення зубного каменю та нальоту. Це відбувається через погану гігієну. Якщо ми нехтуємо проблемою та дозволяємо нальоту продовжувати накопичуватися, він поступово вторгається в поверхню зуба. Бактерії, для яких це ідеальне середовище для росту, можуть спричинити гінгівіт. Механічна травма та інші інфекції також можуть бути фактором, що сприяє цьому. Коли виникає запалення, ясна можуть набрякати, кровоточити та боліти. Навколо них утворюються кишені, які все більше оголюють зуб та послаблюють його кріплення до кістки. Крім того, в цих кишенях накопичуються залишки їжі, бактерії розмножуються, і проблема погіршується. Це поступово призводить до оголення зуба, його розхитання та, зрештою, випадання.
Гіперчутливість дентину – це стоматологічне захворювання, пов’язане із зубним болем, спричиненим термічними подразниками, хімічними речовинами або механічною травмою. Вважається, що основною причиною гіперчутливості є оголені дентинні канальці, що виникають внаслідок пошкодження природного захисту, що забезпечується емаллю та яснами. Гіперчутливість найчастіше виникає на щічних поверхнях біля шийки премолярів та іклів. Основним симптомом є сильний біль. Це виникає під час вживання холодної або гарячої їжі, чищення зубів або вживання солодкої чи кислої їжі.
Гінгівіт – поширене захворювання пародонту. Це перша стадія захворювання ясен. Основною причиною захворювання є наявність зубного нальоту, який містить, серед іншого, бактерії. Симптоми включають: набряклі та почервонілі ясна, біль у яснах, кровоточивість ясен, неприємний запах з рота, неприємний присмак у роті, відступ лінії ясен та утворення поглиблених пародонтальних кишень між зубами та яснами.
Зняття зубного каменю, як називається ця процедура чищення, проводиться виключно в стоматологічному кабінеті. Його основна мета — видалення зубного каменю (відкладень). Сам зубний камінь — це не що інше, як непривабливий, мінералізований наліт, що залишається на наших зубах, який зазвичай є залишками їжі, яку ми їмо, та бактеріями в ротовій порожнині. Видалення зубного каменю часто має бути першим кроком у догляді за ротовою порожниною, особливо після тривалої перерви.
Піскоструминна обробка – це проста стоматологічна процедура, призначена для видалення зубного нальоту. Ця проста та легка процедура використовує зубний порошок, який в основному видаляє наліт там, куди не може дістатися зубна щітка. Це дозволяє знищити бактерії. Хоча сама піскоструминна обробка абсолютно безболісна, пацієнт може відчувати дискомфорт через подразнення ясен. Зазвичай це минає протягом кількох годин після процедури. Піскоструминна обробка зазвичай рекомендується завзятим курцям та кавоманам, оскільки саме на їхніх зубах утворюється неестетичний наліт. Його видалення зазвичай буває недостатнім, і піскоструминна обробка стає попереднім кроком до інших стоматологічних процедур, таких як відбілювання або лакування зубів. Чищення зубів вважається профілактичним лікуванням і, залежно від стану зубів та потреб пацієнта, її повторюють кожні кілька місяців.
Фторування зубів використовується для запобігання карієсу шляхом систематичного використання фторсодержащих сполук. Ця процедура включає чищення зубів щіткою, втирання розчинів фтору, гелів та лаків у зуби або нанесення спеціальної піни на поверхню зуба. Фторування проводиться після механічного очищення зубів відповідною зубною пастою та їх висушування. Процедура безболісна.
Ополіскувачі для рота можна використовувати до або одразу після чищення зубів. Мета ополіскувача — розм’якшити зубний наліт. Це пом’якшення полегшує його видалення. Ополіскувачі для рота, що використовуються після чищення зубів, призначені для створення захисного шару на зубах, що запобігає прилипанню бактерій. Варто також зазначити, що ополіскувачі для рота сприяють свіжості дихання, оскільки вони досягають важкодоступних місць у роті.
Більшість із нас може подумати, що причиною неприємного запаху з ротової порожнини є одна річ: погана гігієна. Ніщо не може бути далі від істини. Це один із факторів, який може спричинити цей стан, але насправді є й інші фактори, які сприяють неприємному запаху з рота: грибкова інфекція слизової оболонки рота, проблеми зі шлунком або проблеми з травною системою.
Очищення язика є фундаментальною частиною щоденної гігієни порожнини рота. Бактеріальна флора накопичується біля основи язика, утворюючи леткі сполуки сірки. Ці сполуки сприяють появі неприємного запаху з рота та, як наслідок, неприємного запаху з рота. Ви можете очистити язик за допомогою щетинок зубної щітки. Найкраще вибрати іншу зубну щітку, ніж та, якою ви чистите зуби. Багато зубних щіток мають спеціальний скребок для язика на потилиці. Він має шорстку текстуру та зазвичай виготовлений з гуми. Це чудовий спосіб видалити зубний наліт з язика.
Догляд за зубами є важливим під час вагітності. В іншому випадку розвиток порожнини рота може негативно вплинути на розвиток і здоров'я дитини. Однак пам'ятайте, що слід уникати будь-яких стоматологічних процедур протягом першого та третього триместрів, якщо це не є абсолютно необхідним. Початок вагітності – це період органогенезу, розвитку всіх органів плода. Тому лікування зубів, а також видалення зубного каменю, найкраще проводити у другому триместрі.
Якщо стоматолог визначить, що карієс ще перебуває на ранній стадії, немає потреби обтяжувати організм ризиком, пов’язаним з анестезією. Якщо свердління без анестезії не є дуже стресовим, що може негативно вплинути на розвиток плода, варто звернутися за анестезією.
Харчування, корисне для зубів, має бути багатим на кальцій, жири та вітаміни. Наприклад, полуниця має властивості відбілювання зубів, морква очищає міжзубні проміжки, а зелений чай забезпечує фтор. Люди, які хочуть зберегти гарну посмішку на довгі роки, повинні, окрім належної гігієни порожнини рота та регулярних оглядів у стоматолога, пам’ятати про здорове харчування, що містить достатню кількість вітамінів та поживних речовин, що сприяють їх засвоєнню. Для підтримки здоров’я зубів також необхідно обмежити споживання певних продуктів, особливо цукру, який є найкращим середовищем для кислот, що пошкоджують емаль та призводять до карієсу в тканинах зубів. Кальцій має благотворний вплив на зуби. Це незамінний мінерал, що відповідає за структуру зубів. Молочні продукти, такі як натуральний йогурт, кефір та пахта, є найкращим джерелом кальцію. Однак дефіцит кальцію може бути серйозною проблемою, що проявляється частими переломами, крихкістю та карієсом. Тому людям з алергією на білок коров’ячого молока слід регулярно вживати харчові добавки, що містять кальцій, або пити козяче молоко, яке також містить велику кількість кальцію, і, звичайно ж, регулярно відвідувати стоматолога.
Герметизація – це профілактична процедура, яка заповнює фісури в молярах (як молочних, так і постійних) та премолярах. Зуби герметизуються так званим герметиком фісур. Тож не дивно, що герметик також називають герметиком фісур. Він знижує ризик карієсу до 90%. Правильно запломбовані зуби стають майже повністю стійкими до найпоширенішої форми карієсу. Гладка поверхня герметика сприяє гігієні порожнини рота. Процедура абсолютно безболісна та виконується стоматологами, гігієністами або асистентами стоматолога.
На колір зубів дитини впливає кілька факторів: генетика, прозорість тканин зуба, мінералізація тканин, хімічний склад і колір дентину. Природні кольори зубів включають білий, сіро-блакитний та жовто-коричневий. Якщо зуби суттєво відрізняються від їхнього природного кольору, можна розглянути можливість відбілювання. Однак пам’ятайте, що не варто проводити цю процедуру дітям віком до десяти років. Молочні зуби можна відбілити лише зубними пастами та спеціальними відбілюючими смужками.
Жувальна система — це складна система: зуби, які відрізняються один від одного, щелепні кістки (верхня та нижня щелепи, які називаються мандибулою), тканини, що утримують зуби на місці, ясна, м’яка слизова оболонка рота, слинні залози, що виробляють слину, язик, губи, м’язи та суглоби, що забезпечують необхідні рухи щелепи, та нерви, що роблять ці рухи цілеспрямованими. Це пояснюється тим, що жувальна система виконує багато функцій: ми кусаємо передніми зубами, жуємо бічними зубами, ковтаємо слину, позіхаємо, розмовляємо, стискаємо зуби, коли нервуємо, і дихаємо ротом під час хвороби або фізичного навантаження. Усі компоненти цієї системи рухаються та працюють разом. Вони виконуватимуть свою роль і не будуть пошкоджені, якщо ідеально поєднуються. Взаємне поєднання зубів (як шестерня) називається «прикусом». Якщо вони не поєднуються, у нас неправильний прикус. З цих причин ми хочемо лікувати прикус, а не «вирівнювати зуби». Рівні верхні зуби, які не відповідають нижнім, не принесуть пацієнту суттєвої користі, окрім кращого зовнішнього вигляду. Тому на завершальному етапі лікування ми завжди використовуємо брекети на обох зубних дугах. Ми не можемо пропустити жодного елемента цієї складної системи. Тому, за необхідності, ми попередньо консультуємо пацієнтів з отоларингологом, логопедом, неврологом або психологом. На щастя, функціонально вирівняні зуби є привабливими та здоровими, що забезпечує задоволення як стоматолога, так і пацієнта.
Жовтий колір – один із природних відтінків зубів. Жовті зуби не завжди є причиною для занепокоєння. Колір часто змінюється з віком. Харчування також суттєво впливає на колір зубів. Кава, кока-кола, буряк, сигарети та червоне вино – це лише деякі з продуктів, які можуть назавжди знебарвити емаль. Так само, руйнування або інше механічне пошкодження зуба може вплинути на його колір і спричинити пожовтіння. На щастя, у стоматологічних кабінетах доступні багато процедур для відбілювання та освітлення зубів.
Відбілювання зубів – це високоефективна процедура косметичної стоматології, призначена для досягнення світлішого кольору зубів (до кількох відтінків). Вона можлива лише для пацієнтів зі здоровими зубами та без запалення в ротовій порожнині.
Існує кілька методів відбілювання, кожен з яких підбирається індивідуально для пацієнта!
Односеансове відбілювання в кабінеті стоматолога. Виконується під час одного візиту до стоматолога, є швидким, безпечним та непомітним. Це найсучасніший метод відбілювання.
Домашнє відбілювання вимагає щоденної співпраці з пацієнтом. На основі зліпків зубних дуг пацієнта, зроблених стоматологом, лабораторія створює індивідуальні капи. Ці капи дозволяють точно наносити відбілювальний засіб на зуби. Під час наступного візиту стоматолог налаштовує капи та підбирає відбілювальний засіб. Приблизно через два тижні щовечорашнього використання ми досягаємо білизни нашої омріяної посмішки.
Ще один метод відбілювання окремих мертвих зубів. Відбілюючий розчин наноситься на пульпову камеру зуба. Процедуру повторюють кілька разів. Варто пам’ятати, що в сучасній стоматології методом вибору є покриття мертвого зуба коронкою, або, якщо це передній зуб, то суцільнокерамічною коронкою.
Ця галузь виникла із загальної хірургії. Вона займається, наприклад, видаленням зубів, а також можливим хірургічним лікуванням ротової порожнини та прилеглих ділянок. Це виконується під анестезією.
Седація – це вид анестезії, який використовується під час різних процедур. Вона розслабляє пацієнта, що корисно під час стоматологічних процедур або коли пацієнт відчуває значну тривогу щодо майбутньої процедури. Седація також використовується у дітей, якщо процедура тривала та вимагає постійного спокою.
Фіксовані брекети, як випливає з назви, встановлюються на постійні зуби. У базових брекетах брекети кріпляться до зубів і виготовляються з металу, порцеляни або кришталю. Останні практично непомітні. Новим варіантом на ринку є самолігуючі брекети, тобто вони не мають гумових стрічок. Вони скорочують час лікування та частоту планових візитів. Однак важливо зазначити, що вони дорожчі за стандартні брекети. Зараз доступні внутрішні брекети. Вони кріпляться до внутрішньої частини зубів, що робить їх повністю непомітними.
Зубне протезування – це розділ стоматології, метою якого є реабілітація або відновлення втрати жувальної функції, спричиненої втратою зубів або значним пошкодженням. Якщо зуби втрачені, їх необхідно замінити. Навіть один проміжок становить загрозу для сусідніх зубів. Вони мають тенденцію нахилятися або навіть зміщуватися до вільного простору. Протилежний зуб виходить з лунки та стає «довшим», що з часом може призвести до його втрати.
Більші проміжки між зубами часто призводять до аномального зносу решти зубів, їх розхитування та порушень скронево-нижньощелепного суглоба. Тому чим раніше буде встановлено зубний протез, тим краще. Відсутні зуби можна відновити за допомогою знімних протезів, імплантів або коронок.
Імплантати, також відомі як титанові ендокісткові імплантати, призначені для заміни коренів зубів, втрачених найчастіше через карієс або захворювання пародонту. Зубні імплантати вкручуються в кістку під відповідною анестезією. Потім їх можна використовувати для виготовлення більш естетичних порцелянових коронок і навіть мостів. Крім того, зубні імплантати використовуються для кращої стабілізації знімних протезів за допомогою кульково-гніздових кріплень.
Зубні коронки (також відомі як протезні коронки) – це вид протезної реставрації. Вони необхідні, коли зуб або зуби пацієнта сильно пошкоджені до такої міри, що відновлення за допомогою композитних матеріалів неможливе. Коронки призначені для того, щоб повністю закривати зуб. Їх часто порівнюють з онлеями або ковпачками. Зубні коронки вимагають спеціальної підготовки, насамперед спеціального лікування зубів.
Штифти та керни зазвичай є металевими елементами, які згодом будуть підтримувати коронки або мости. Вони назавжди цементуються в кореневий канал зуба. Їх встановлюють у випадках значного пошкодження коронкової частини зуба, слугуючи основою для подальшої реставрації. Їх встановлення вимагає клінічної оцінки коренів зуба та лікування кореневих каналів.
Каркасні протези – це знімні протези, конструкція яких базується на металевому каркасі зі стоматологічних сплавів (найчастіше хрому, кобальту та молібдену). Основною перевагою цього типу протезів є можливість значно зменшити розмір їхньої базисної пластини, тобто вони займають менше місця в ротовій порожнині.
Акрилові протези замінюють відсутні зуби. При цьому типі реставрації як основа, так і зуби-протези виготовляються з акрилу. Це чудова альтернатива для пацієнтів, чиї ротові порожнини не дозволяють використовувати каркасні протези. Однак важливо зазначити, що акрилові протези менш ефективні, ніж каркасні, оскільки, на відміну від каркасних протезів, вони передають навантаження на слизову оболонку, а не на зуби. Це означає, що вони менш корисні для ясен.
Зубні протези – це новий досвід, який вимагає поступової адаптації. Щоб покращити адаптацію до протеза, слід регулярно виконувати вправи для полегшення розмови з протезом, наприклад, читати вголос або розмовляти з близькими. Протягом перших кількох тижнів носіння протезів вживайте дрібно подрібнену, м’яку їжу. Уникайте твердої або жувальної їжі. Однак під час жування намагайтеся чинити однаковий тиск на обидві сторони щелепи. Пам’ятайте, що такі симптоми, як надмірне слиновиділення, порушення смаку, блювота або відчуття нестачі місця на язиці, можуть виникнути протягом перших кількох тижнів використання протеза.
Іноді пацієнти звертаються до стоматолога занадто пізно. Бактерії вже потрапили в порожнину зуба, викликаючи запалення, некроз пульпи або гангрену, а зрештою навіть запалення тканин, що оточують корінь зуба. Ці стани супроводжуються болем. Щоб зберегти зуб у ротовій порожнині, необхідне лікування кореневих каналів (ендодонтичне лікування). Під час процедури інфіковані тканини видаляються з внутрішньої частини зуба, зуб очищається хімічно та механічно, а утворений простір щільно заповнюється спеціальним матеріалом. Ендодонтичне лікування є дуже складним і несе відносно високий ризик невдачі. Його можна проводити під анестезією. Процедура проводиться під контролем цифрової рентгенографії, поєднання рентгенівських та комп'ютерних методів, що значно знижує дозу опромінення на кілька десятків відсотків, а також дозволяє точніше оцінити структури зуба, ніж лише рентген.
Зуб, пролікований за допомогою кореневого каналу, вважається мертвим. З часом він стає більш крихким і може трохи потемніти. Його можна відновити композитною пломбою або вкладкою (онлей), але найдоцільніше захистити його від перелому за допомогою штифта зі сплаву металу або скловолокна та протезної коронки.